Чернівчан запрошують на патріот-квест “Єдине місто-Єдина країна”, який здійснюється силами волонтерів.

Місце проведення: Чернівецький обласний музей архітектури і побуту.

Час: 12:00 – 18:00.

Контактна особа: Ольга Кобевко, тел. 050 538 48 97

Коли заходиться розмова про євреїв, так ще й у контексті України, нікуди дітись, згадуються Чернівці. Чернівчан цим не здивуєш, оскільки традиційна повага і лояльність до активних та розсудливих людей це частина чернівецького менталітету. Умови склались достатньо сприятливо для того, щоб євреї у Чернівцях, не лише були відрізнялись забезпеченістю і хорошим місцем в соціальній драбині, а й очолювали її, точніше, нею керували.

Саме тому із започаткуванням “Єврейська Україна: 10 фактів про ...”, не оминули євреїв у Чернівцях. Справді, простір для досліджень значний.

Навчався у Віденському університеті, здобував знання в галузі математики та фізики, хоча батьки бачили його в ролі священика, тому не підтримували його в тих видах діяльності, в яких він розвивався, пишуть у блозі радіологів.

Щороку наприкінці травня в Україні відзначається День перепоховання Т. Г. Шевченка. Він помер у Петербурзі, але, як і заповідав, спочив на Дніпрових кручах. Поета не стало 10 березня (26 лютого) 1861 року. На третій день він був похований на Смоленському цвинтарі в місті Санкт-Петербурзі (Росія). Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі – художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські – вирішили виконати волю поета і поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: “До Канева…”. Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. 22 травня прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева – в місці, яке відповідало його “Заповіту”.

З цієї нагоди 27 травня 2015 року працівники відділу абонемента для студентів І-ІІ курсів бібліотечного відділення Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича провели інформ-досьє «Тарас Шевченко: постать в історії». Студентів ознайомили з історією перепоховання Кобзаря, за матеріалами книжкової виставки «Вічний як народ» було проведено огляд літератури, прозвучали вірші Т. Г. Шевченка у виконанні самих студентів.

Музей знаходиться в самому серці міста, на Центральній площі, поруч з ратушею. Тут опівдні бувають практично всі туристи, які слухають гру трубача.

Багато міських будівель прикрашені скульптурами – персонажі античної міфології. На карнизі стоять дві богині. Вони розгорнуті по осі північ – південь. У бік півночі дивиться огрядна Деметра – богиня родючості. Вона тримає в руках кошик з домашньою живністю. У бік півдня – пророчиця долі Клото з куделею в руці. Вона пряде нитку життя, людську долю. Фасади прикрашені фризом у вигляді розкиданого листя, перш покритих позолотою. Головний вхід охороняють два орли, встановлені на пілонах.

В центрі під орлиними крилами – Зевс. Головний небожитель з поблажливою посмішкою дивиться з вершини Олімпу поверх голів своїх підданих. У лівій руці у нього меч, вбитий у землю, що означає, що з війнами покінчено, а в правій руці – золотий віночок, символ слави і перемог. Бог усіх богів уособлює Верхню Австрію, найважливіший промисловий регіон імперії зі своїм головним містом – Лінц. Поруч дружина верховного бога – Гера. Це вже столиця – Відень. На грудях у неї герб Буковини, що символізує, що герцогство знаходиться під її заступництвом. У правій руці гілочка плюща. Плющ, як все вічнозелені рослини, означає безсмертя, вічне життя.

Сюжет створювався на початку ХХ ст., коли велика імперія досягла апогею своєї могутності та процвітання. Ніхто не міг тоді припустити, що її чекає в 1914 року.

Традиційно квест присвячений подіям національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті, зокрема одному із її найяскравіших спалахів – бою біля станції Крути. Цьогоріч організатори присвятили захід також подіям, які відбулися та відбуваються на сучасному етапі: Євромайдану, війні на сході України. Мета квесту – відтворити перебіг подій, ознайомити молодь з історією України, її героїчним минулим, вшанувати національних героїв минувшини та сьогодення. Участь в історичній грі взяло 11 команд з вищих навчальних закладів міста: Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Буковинського державного медичного університету, Чернівецького коледжу дизайну та економіки, Чернівецького транспортного коледжу, Чернівецького індустріального коледжу, коледжу Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Чернівецької філії ТзОВ медичного коледжу “Монада”, Буковинського державного фінансово-економічного університету.

Як-то кажуть, культура – душа народу. Вона забезпечує зв’язок між поколіннями, виділяє націю з-поміж сотень інших. Отримання незалежності України викликало небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків культури, до не­пересічних досягнень минулого. Знання історич­них та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесен­ня національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення.

Збереження та використання культурної спадщини попередніх поколінь в будь-якій розвиненій державі повинно розглядатися в якості одного із найважливіших завдань. А у нас фактично 20 років після проголошення незалежності України, як і в інших галузях, держава мало що робила для збереження культурної спадщини. Цьому, звичайно, були й об’єктивні причини, яких з роками лише більшало, до того ж культура в українській державній політиці традиційно займає далеко не першочергові позиції.

Проблеми у сфері охорони культурної спадщини почали у більшій мірі випливати на поверхню після того, як чотири роки тому у Чернівецькому обласному центрі з питань культурної спадщини було створено Відділ охорони пам’яток історії та культури. Співробітники відділу займаються питаннями охорони пам’яток історії, монументального мистецтва, архітектури та археології.

11 листопада в селі Рідківці Новоселицького району місцевий мешканець, здійснюючи земляні роботи на присадибній ділянці, виявив невідомий предмет, який ззовні був схожий на вибухонебезпечний. Відразу на місце події були направлені фахівці групи піротехнічних робіт Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області,які встановили, що знайдений предмет є артилерійським снарядом калібру 76 мм. часів Першої Світової війни і у разі необережного поводження зі снарядом міг статися вибух, а дальність розльоту осколків такого вибухонебезпечного предмету сягає близько 0,5 км. Піротехніки вилучили небезпечну знахідку та знешкодили її у встановленому порядку. Окрім цього, фахівці групи піротехнічних робіт провели обстеження прилеглої території, в ході чого вибухонебезпечних предметів не виявлено.