Чернівецька ратуша - офіційна візитка міста

Стара ратуша – це не лише просто споруда, вона виконує певну представницьку функцію і являється офіційною візиткою міста. Такою будівлею може повихвалятися не кожне місто України. Чернівці – одне з винятків. Чернівецька ратуша зведена вже багато років тому і повідала багато на своєму чималому віку.

Ідея про будівництво ратуші з’явилася ще у 20-х роках 19ст., котра мала слугувати місцем засідання магістрату. Цікавим є той факт, що її зведення планувалося зовсім в іншому місці. За задумом, вона мала прикрашати високе урвище над річкою Прут, тобто, фактично, бути розміщеною на окраїні. Саме тоді втрутився у хід справи німецький інженер з Калуша Адольф Марін.

Він чітко усвідомлював: якщо ратуша буде зведена саме в такому місці, то в подальшому і все місто буде розвиватися в протилежному, іншому, а саме південному напрямку. Цілісіньких 18 років тривала дискусія з цього приводу, проте Адольф Марін все ж добився свого. 1830 рік – був роком прийняття рішення чернівецької ратуші саме на тому місці, де ми можемо бачити її сьогодні.

Минав час, а будівництво величної споруди ніяк не розпочиналося. Минуло 11 років поки процес зрушив з місця. Значний час забрало оформлення документів на володіння земельною ділянкою для зведення чернівецької ратуші. Відомо, що цією територією володіли брати Христоф, Якоб і Петро фон Петровичам, котру викупили у них за 8000 флоринів. Земельна ділянка носила порядковий номер 298. 24 квітня 1841 року вона вже перейшла вже до власності магістрату.

Рушійним став день 19 квітня 1843 року. Саме тоді був закладений перший камінь чернівецької ратуші. Підтримали і цікаву традицію. У фундамент кинули декілька золотих монет та так зване послання до майбутніх поколінь, написане на грамоті з пергаменту.

Власне проект чернівецької ратуші був досить типовим та родом з Відня. Оскільки раніше будували на віки, то і фундамент для будівлі-красуні залили близько 6 метрів, а сама вона «виросла» до 50 метрів.

4 роки тривали будівельні роботи. Чернівецька ратуша виконана в стилі пізнього класицизму, наявний внутрішній дворик. За проектом мала налічувати 2 поверхи, проте вже під час будівництва плани змінилися і додали третій.

Протягом всього свого життя споруда чернівецької ратуші використовувалася за своїм призначенням – саме тут працювали органи місцевого самоврядування. Разом з змінами часів змінювалася і влада. Австрійських керманичів замінили румунські, згодом настала пора радянських. Тепер вона належить вільній Україні. Як символ цього над нею красується синьо-жовтий прапор. Сам фасад прикрашає герб міста. Зараз тут розміщена чернівецька міська рада.

В давнину, окрім головного призначення, чернівецька ратуша виконувала ще й допоміжну функцію. Вона використовувалася як пожежний пост. Саме на вежі ратуші слідкував за обстановкою у місті черговий-пожежник, оскільки з неї видно все місто як на долоні. Якщо десь виникала пожежа, то ця людина вивішувала червоне тканинне полотно вдень або запалювала червоний вогник вночі з тієї сторони, де палало. Так чернівчани знали куди бігти на допомогу. Звичайно, що таке чергування було цілодобовим.

Не зовсім кумедна легенда пов’язана з таким чергуванням. Якось зимою один пожежник трішки на підпитку заснув та впав на дах ратуші з вежі, проте, можливо, і не зовсім м’якому, але вдалому приземленню допоміг шар снігу. Лихо-черговий залишився цілим та неушкодженим.

Не зважаючи на типовий проект, чернівецька ратуша має свою особливість. На ній розміщено одразу два годинника: один – на вежі, інший – на фасаді. Останній – це подарунок Антона Кохановського, котрий був міським головою. Виконаний він був у Празі на його замовлення та мав світитися вночі. Вручення такого подарунку місту відбулося під час другого його обрання на пост бургомістра. Чернівці можуть пишатися такою особою не лише за подарунки. Більше розповість про нього його діяльність на вищезгаданій посаді. Саме він 26 років поспіль був керманичем краю, а 42 роки входив до складу міської ради. Під час його передування на керівній посаді місто інтенсивно розвивалося. Був зведений ряд споруд, до переліку якого входять: всім відомий театр, електростанція, будинок для сейму. Окрім того вулиці зробили зручнішими – поклали бруківку та запустили міський трамвай. Закінчив він свою діяльність з власної волі у віці 88 років, аргументувавши відхід від справ поважним віком.

Як вже згадувалося, вежа чернівецької ратуші має висоту близько 50 метрів і з її вежі відкривається незабутня панорама міста. Завжди актуальною є тема її відкриття для бажаючих піднятися на висоту та поринути у красу. Це було б цікавим не лише туристам, а й жителям міста Чернівці. На разі це питання залишається без остаточної відповіді. Проте є одна людина котра кожного дня долає східці щоб оповістити чернівчан та гостей міста про настання 12:00. Трубач в колоритному одязі виконує «Там на тому боці, там живе Марічка…».

Це нова традиція міста Чернівці.

text-align: justify;